Українська селекція картоплі сьогодні пропонує десятки сучасних сортів, які витримують спекотне літо, посуху та місцеві хвороби краще за багатьох імпортних. Більшість із них створено в Інституті картоплярства НААН, і саме вони дають стабільний урожай навіть у складних умовах Полісся чи Лісостепу.
Серед лідерів — Княгиня з потенціалом до 68 т/га, Мирослава та Фотинія, які тримають 50–70 т/га, а також надранній Слаута. Ці нові сорти картоплі української селекції поєднують високу товарність, відмінний смак і стійкість до нематоди та раку, що робить їх вигідними і для дачників, і для фермерів.
Вибір правильного сорту в 2026 році дозволяє отримати ранній урожай уже через 55–60 днів і зберегти бульби до весни без втрат.
Картопля для українця — це не просто овоч, а майже національний символ. Коли на городі з’являються рівні, рожеві чи червоні бульби з кремовою м’якоттю, які не темніють після чищення і довго зберігаються, відчуваєш справжню радість від праці. Саме такі якості дають нові сорти картоплі української селекції, які селекціонери Інституту картоплярства НААН створювали роками з урахуванням наших ґрунтів і клімату, що стрімко змінюється.
За даними Державного реєстру сортів рослин, в Україні налічується понад 180–220 сортів картоплі, і близько 60 з них — вітчизняної селекції. Майже 80 % цих українських сортів виведено саме в Інституті картоплярства НААН. Це не випадковість. Селекціонери працюють з дикорослими видами, щоб підвищити посухостійкість і жаростійкість, бо температура вище 29 °C зупиняє ріст бульб. Процес створення одного сорту триває 10–12 років, і зараз на завершальних етапах перебуває близько десяти нових форм.
Головна перевага українських сортів — адаптація до наших умов. Вони краще переносять посуху, ніж багато голландських чи німецьких, і дають товарну продукцію навіть без інтенсивного зрошення.
У 2023–2024 роках до реєстру потрапили такі вітчизняні новинки, як Роставиця, Світана, Марфуша, Меланія та Фанатка. Вони вже встигли себе показати на полях і на городах.
Розглянемо ті, які зараз найчастіше рекомендують фахівці Інституту та які дають найкращі результати в різних зонах України.
- Слаута — надранній столовий сорт. Урожайність до 50 т/га, на поливі — до 70 т/га. Бульби округло-овальні, рожеві, з кремовою м’якоттю. Формує врожай уже на 40–45 день. Ідеальний для півдня, де можна отримати два врожаї за сезон. Стійкий до вірусів і нематоди.
- Княгиня — середньостиглий. Потенціал до 68 т/га. Світло-рожеві округлі бульби з жовтою м’якоттю. Висока пластичність і посухостійкість. У минулому сезоні саме цей сорт показав найвищу врожайність на Всеукраїнському дні картоплі.
- Мирослава — середньостиглий, 50–60 т/га. Рожеві овальні бульби зі світло-жовтою м’якоттю, вміст крохмалю 17,2 %. Відмінно переносить посуху і підходить для двоврожайного вирощування.
- Фотинія — середньостиглий, 50–70 т/га. Червоні видовжено-овальні бульби з білою м’якоттю. Багатобульбовий, привабливий зовнішній вигляд, стійкий до бактеріальної гнилі та парші.
- Роставиця — середньостиглий, 38–51 т/га. Світло-рожеві бульби з кремовою м’якоттю. Висока посухостійкість і смакові якості до 9 балів.
- Медея — середньоранній, 42–45 т/га. Жовті округлі бульби з кремовою м’якоттю. Ніжна консистенція, добре зберігається.
Окрім цих, варто звернути увагу на Соборну, Родинну, Тирас, Базалію, Авангард, Світану, Марфушу та Меланію. Усі вони мають комплексну стійкість до раку картоплі та золотистої цистоутворюючої нематоди.
| Сорт | Група стиглості | Урожайність, т/га | Особливості |
|---|---|---|---|
| Слаута | Надранній | 50–70 | Два врожаї на півдні |
| Княгиня | Середньостиглий | до 68 | Максимальна пластичність |
| Мирослава | Середньостиглий | 50–60 | Високий вміст крохмалю |
| Фотинія | Середньостиглий | 50–70 | Багатобульбовість |
| Роставиця | Середньостиглий | 38–51 | Смак до 9 балів |
Дані зібрані на основі характеристик Інституту картоплярства НААН та результатів польових випробувань останніх сезонів.
Для раннього столу краще брати Слауту чи Тирас. Якщо потрібен урожай, який лежить до весни, — Княгиню, Фотинію чи Роставицю. Для переробки на чіпси чи фрі підходять сорти з вищим вмістом сухої речовини, наприклад Мирослава.
У Поліссі та Лісостепу добре працюють майже всі перелічені сорти. У Степу варто обирати найбільш посухостійкі — Княгиню, Мирославу та Роставицю, і обов’язково планувати полив. Температура ґрунту при посадці має бути не нижчою за 8 °C на глибині 10–12 см, інакше ризик ризоктоніозу зростає.
За моїм досвідом роботи з цими сортами протягом кількох сезонів, найчастіша помилка — використання несертифікованого насіння. Воно швидко вироджується, і втрати врожаю від вірусів можуть сягати 50–70 %.
Сівозміна — обов’язкова. Картоплю на те саме місце повертають не раніше ніж через 3–5 років. Перед посадкою бульби варто прогріти і проростити. Густота посадки для ранніх сортів — 50–55 тис. кущів на гектар, для середньостиглих — 45–50 тис.
Підживлення: азот на початку, калій і фосфор — у період бульбоутворення. Захист від колорадського жука потрібен, хоча в 2026 році його популяція може бути меншою через сувору зиму. Від фітофторозу та альтернаріозу допомагають профілактичні обробки, особливо в дощові періоди.
Зберігання: більшість нових українських сортів мають тривалий період спокою і добре лежать при температурі 3–5 °C і вологості 85–90 %. Бульби не темніють після чищення, що особливо цінують господині.
Інститут картоплярства активно працює над сортами з підвищеною жаро- та посухостійкістю. Використовують гени дикорослих родичів картоплі, які краще утримують вологу. Очікується, що найближчими роками з’являться нові ранні форми для переробки та столові сорти з ще вищою товарністю.
У 2026 році, коли посівні площі під картоплею можуть трохи зменшитися через минулорічне перевиробництво, саме якісні українські сорти стануть ключем до рентабельності. Вони дають стабільний урожай там, де імпортні іноді «здають».
Спробуйте цього року посадити хоча б дві-три нові сорти української селекції — Слауту для раннього столу і Княгиню чи Фотинію для зимового зберігання. Результат вас приємно здивує і кольором бульб, і смаком, і кількістю мішків у погребі.
